www.sofiiv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Софіївський район >> Новини
Ніхто не забутий, ніщо не забуто...
Версія для друку Написати листа
19 лютого 1944 року було звільнено від німецько-фашистських загарбників останній населений пункт Софіївського району – село Авдотівку.

12 серпня 1941 року фашисти почали окупацію Дніпропетровської області. У наш район вони увійшли, за спогадами очевидців, 15 серпня пообіді. Останніми район залишили працівники райвійськкомату та міліції. Рано на світанку вони виїхали підводою по дорозі, яка зараз веде від райцентру до магазину “козачок” і далі на Апостолове.

Софіївка зустрічала ранок в тривозі перед ворогом…

У вересні 1941 року вулицями Квітнева, Чкалова (тоді вони мали інші назви) фашисти гнали колону військовополонених. Люди, тільки була перша можливість, кидали в колону харчі. Серед полонених було чимало морських піхотинців. З ними фашисти поводилися вкрай жорстоко. У багатьох із них руки та й все туловище були скручені колючим дротом…

У Софіївській школі (нині це старий корпус) німці організували свій госпіталь. Це на першому поверсі. Пізніше другий поверх підлаштували під місце, куди звозили молодь для відправки в Німеччину. На місці, де нині парк біля школи, та на території, де зараз лікарня, будівля колишньої санстанції – ховали німецьких солдат. При цьому велася карта цих поховань. Кілька років тому приїздили з Німеччини волонтери-пошуківці з даними від цих карт і де можна було, викопували прах своїх солдат для відправки на батьківщину.

Ці ж місця стали місцем спочинку й для воїнів радянської армії. Відступаючи, в Софіївці залишалися поранені солдати. Ті з них, на кого донесли, були розтріляні. Одна з таких могил є й нині в парку, неподалік від редакції.

Майже три роки наша маленька батьківщина – Софіївський район перебував в окупації.

Особливо страждали євреї. У селі Нововітебськ фашисти розбили табір примусової праці для цих нещасних людей. В ньому перебувало 277 євреїв. В’язнів використовували для будівництва шляху Дніпропетровськ – Кривий Ріг. У травні 1942 року усіх було розстріляно.

У селі Любимівка було своєрідне гетто 1941-1943 років. У ньому перебували євреї із навколишніх населених пунктів загальною кількістю від 500 до 1 тис. осіб. Протягом грудня 1942 – січня 1943 р. р. усіх їх розстріляли.

Важку ціну заплачено за визволення Софіївського району. Загиблих солдат було так багато, що мирні жителі після звільнення сіл з лютого і до кінця березня звозили їх для поховання. І кожне бездиханне тіло було умите жіночими сльозами…

У визволенні Софіївського району брали участь дивізії і полки 46-ої армії генерала В.В. Глаголєва, 37-ої армії генерала М.М. Шарохіна, 8 гвардійської армії генерала В.В. Чуйкова, 17 повітряної армії генерала В.О. Судця, 4 гвардійського корпусу генерала Т.І. Панасчишина, 3-го Українського фронту генерала Р.Я. Малиновського.

17 лютого 2017 року на Алея Пам’яті і Слави, за участю голови Софіївської районної державної адміністрації Кисіль А.В., першого заступника голови РДА Бучми В.А., заступника голови РДА Березнія К.І., керівника апарату РДА Феденко А.В. та ветеранів Другої світової війни, відбулося покладання квітів з нагоди 73 річниці визволення Софіївського району від нацистських окупантів.

Схиляємо свої голови перед пам’яттю загиблих. Вічна їм пам’ять і вічна слава живим ще солдатам тієї війни!


Про цей сайт | Запитання | Адміністратор